Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.
Откровенно говоря, друзья, я белеломаном пока еще не назову себя. Всего пару месяцев назад я случайно попал в мир наркотиков и все задело меня гораздо глубже, чем я мог предположить. Однажды, катаюсь с моими чуваками по городу, нам попалась закладка на псилоцибиновые грибы. Без раздумий, я решил попробовать их, ведь, между прочим, слышал, что это приводит к неплохим "подвигам" в твоей голове.
Решение было принято. Теперь я готов погрузиться в этот сумасшедший мир и попробовать все, что он может предложить.
Первый опыт раскрыл мне вроде бы новые грани реальности. В моей голове все превратилось в цветастую мозаику, а время тянулось до бесконечности. Я почувствовал себя настолько гердосным, что готов был треснуться от восторга. Но целью моей жизни стало не только испытание наркотического эффекта, но и заработок на этом.
И я решил попробовать себя в качестве работника ночного клуба.
Пришел я туда с такими нереальными глазами, словно глоток свежего воздуха после задвига в нелегком жизненном пути. Работа мне досталась - контролировать порядок, соблюдение правил и чтобы гости, чики и молодежь не скатились до драк и провокаций. Первую же ночь я провел в полной тряске, не зная, что делать. И тут ко мне подошла тяночка, необычайно притягательная и загадочная.
Она была не из нашего клуба, - сказал мне мой товарищ, - она раздает грядки, но при этом сама не треснулась. Такая необычайная девица.
Тяночка и я начали болтать. Она рассказала мне свою историю и как кодеин внес в нее некую разнообразность, но при этом оставалась сознательной. Взяв меня под свое крыло, она научила меня, как правильно работать в этом гнезде змей. Через пару недель я стал полноценным работником этого клуба, и мне понравилось задвигаться среди этой горячей молодежи.
Мои ночи случались по-настоящему "ламповыми". Пока в клубе ганджубас не был разрешен, я находил способы с комарингами пронести его внутрь. Я и сам не против был съесть свою долю. Небрежно бродя по тусовке и спеленув какое-то место в углу, я даже бывал в приятной компании, с которой можно было приятно провести время и отдохнуть от тяжелой работы.
Иногда я думал о том, что могу потерять контроль, что просто треснуся от всего этого.
Но, знаете, что мне помогало сохранять самообладание? Закладки на героин. С каждым днем мне все больше хотелось свалить отсюда, домой, перетереть свою фаворитку и забыть обо всем.
Но каждый раз, когда я откладывал уход на потом, встречала меня улыбка тяночки. И в глубине души я знал, что мир наркотиков все еще не отпустил меня полностью. Я закончил с этим миром, перестал треснуться и задвигаться, и начал созидать что-то по-настоящему настоящее.
Не ошибайтесь, ребята! Жизнь - это не только сумасшедшие вечеринки и наркотические эксперименты. Есть так много других вещей, которые делают этот мир таким живым и интересным.
Я понял, что нужно набраться смелости и выйти из этого круговорота. И, несмотря на то, что тяночка продолжала крутиться в этом безумии, я сделал все возможное, чтобы уйти отсюда и начать новую, более осознанную жизнь. И сейчас я со спокойной совестью могу сказать, что пройденный мной путь наркомана был самым сильным уроком, который я мог получить.
И несмотря на все свои ошибки, я горжусь тем, что пережил.
|